Google Website Translator Gadget

вівторок, 4 грудня 2012 р.

Як слід розуміти фільм "Дух Асижу"




Фільм «Дух Ассижу» створений членами так званого угрупування Догнала, або їх ще називають «Підгорецькі отці», а їх самоназва - Українська Правовірна Греко-Католицька Церква. Хоча насправді від 2008 року члени цього угрупування не належать до Української Греко-Католицької чи Католицької Церкви взагалі. З приводу чого вже не раз були офіційні заяви найвищого церковного керівництва як України, так і Ватикану.

Варто наголосити, що вже неодноразово члени цього угрупування у своїх листах чи відеоматеріалах допускали пересмикування фактів, тенденційних трактувань, а то й відвертих фальсифікацій. Не є винятком в даному плані і фільм « Дух Ассижу». Щоб пояснити коротко, у ньому поливається брудом папа Блаженний Іван Павло II. Йому приписується участь у поганських обрядах, співпраця з масонством і т. д. Всі маніпуляції, які використані в цьому фільмі, довго пояснювати, але зупинимось бодай на кількох, які має можливість перевірити кожен.

1. У фільмі є декілька кадрів, на яких показано як в часі візиту папи до Африки чи Латинської Америки перед ним місцеві аборигени виконують свої національні танці. І дається коментар, що це поганські обряди, в яких нібито Іван Павло II бере участь. Правда, визнається, що він сам вважав це елементом культури. Але це йому теж ставиться в провину. Однак, якщо хтось із нас переглядав фільм Ролана Жоффе «Місія», то переконається, що подібні танці використовували вже християнізовані індіанці, які жили на територіх єзуїтських місійних поселень навіть в часі молитов. Церква того часу не мала ніяких претензій до цього. Нагадую, події, зображені у фільмі «Місія», відбуваються у середині XVIII століття. І хоча ця стрічка є художньою, однак режисер намагався максимально наблизитись до реальності того часу. Це визнали і кінокритики («Місія» свого часу мала оскарівську премію, золоту гілку Канського фестивалю і дві премії «Золотий глобус»), У Ефіопській церкві танці існують в часі богослужінь з IV століття. До речі, у фільмі «Дух Ассижу» говориться, що до середини XX століття ніяких поганських обрядів в католицькій Церкві не існувало. Тобто, це означає, що і танці аборигенів до них також не відносяться.

2. У фільмі показано Матір Терезу Калькутську біля могили Махатми Ганді з коментарем, що вона молиться до нього. Вибачте, але більшість з нас, коли відвідує в задушні дні цвинтар, і молиться на могилі, то молиться за тих, що там поховані, а не до них!
3. У фільмі говориться, що у 1983 році Іван Павло ІІ дозволив католикам вступати в масонські організації. Над цим пунктом варто зупинитися дещо детальніше. 

Вся справа в тому, що останнім часом надзвичайно активно стверджується про нібито симпатію блаженного папи до масонства, і як головний аргумент посилається на нібито скасування в 1983 році заборони належати до цього руху. Тому процитуємо документ, який тоді видав Ватикан з цього приводу: «Було дано запит, чи змінилося ставлення Церкви до масонських асоціацій, оскільки в новому Кодексі канонічного права про це не має явної згадки, яка була в старому. Свята конгрегація відповідає, що вище вказані обставини, пов'язані з редакторським критерієм, який застосували до всіх подібних товариств, назви яких опущені, оскільки вони включені в більш широкі категорії. Отож, негативне ставлення Церкви до масонських асоціацій залишається незмінним, оскільки їх принципи завжди були неприйнятні з вченням Церкви. І тому, приналежність до них залишається під заборонено зі сторони Церкви, Християни, які є їхніми членами, знаходяться у тяжкому грісі і не можуть приступати до Святого Причастя, (виділення моє І.Б)... По обговоренні даної декларації Верховний Понтифік Іван Павло ІІ на аудієнції, уділеній нижче підписаному кардиналу-префекту, її затвердив і повелів опублікувати. Дано в Римі, в залі святої конгрегації Віровченя 26 листопаа 1983 року. Йозеф Кардинал Ратцінгер. Префект Йоан Єронім Хамер. Титулярний архієпископ Лореуський секретар» (www.una.voce.ru.(libary autors). List htm) Так от дорогі читачі, на підставі щойно прочитаних вами слів, роблять висновок, що папа Іван Павло II ДОЗВОЛИВ католикам вступати до масонства.

Але найдивніше те, що «підгорецькі отці» з цим документом добре знайомі і раніше вони писали щось зовсім протилежне. Ось їхня цитата: «Але чи означає ця зміна, що членство в масонських організаціях, або ж їх ідеї вже перестали бути шкідливими для віри в Ісуса Христа, Єдиного Спасителя? Однозначно - ні. Це підтверджують і наступні документи.

Конгрегація віровчення видала «Проголошення про масонські товариства» 26.11.1983, яким підтверджує, що позиція Церкви щодо масонських організацій постійно залишається негативною бо їх принципи і надалі є несумісними з вченням Церкви, а тому членство в них заборонене Церквою. Вірні, які записалися до масонських організацій, знаходяться у стані тяжкого гріха і не можуть приступати до Святого Причастя» («Листи з УА» 18/2008. Ст.38). До речі, підкреслення в тексті зробили самі догналівці.

А тепер прочитаємо, що вони написали цього року: «В 1983 році зміною Церковного кодексу Іван Павло II пийняв масонів до Церкви («Листа з УА» 3/2012 Стор ЗІ ). Співставимо два текст між собою і з офіційним документом Ватикану 1983 року. Після чого задамо собі запитання: чи взагалі публікації і відео матеріали догналівців заслуговують будь якої довіри? 

Варто не забувати що в наш час техніка дозволяє змонтувати в кіно все, що завгодно. Якщо ж ви хочете більше дізнатися про те, що дійсно мало місце в Асижі в 1986році, то дивіться статтю «Правда про Асиж» // Жива вода, № 3, 2011. Ця стаття є також на кількох греко - католицьких сайтах. Також раджу перечитати книгу блаженного Івана Павла П «Переступити поріг надії». В українському перекладі книгу видало видавництво «Свічадо» у1995 році.
«З Любов’ю у світ» №7 (146) 2012 р.

 Ігор Бриндак

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.